Ми – українці

  Я пишаюся тим, що народилася і живу в Україні. Скоро вирушати в самостійне життя, і я нерідко думаю про те, що можу зробити для своєї країни. Наше суспільство змінилося б на краще, якби кожен з нас хоча б дещицю зробив для зміцнення економіки держави, підвищення її авторитету в світі. Ми маємо на це право. Воно затверджено в нашій Конституції. А обов’язки повинні бути в серці кожного.

З 1991 року ми самі «порядкуємо в своїй хаті», та в кожного є своя думка про те, що і як робити, щоб життя стало кращим. Незалежність і демократія дають нам гарантію того, що кожен матиме можливість реалізувати свої мрії і здібності, якщо це не буде на шкоду державі. Є різні способи громадської самореалізації. Треба любити свій народ, свою країну. Громадянин – це той, хто підпорядковує свої особисті інтереси громадським, служить Батьківщині, користується правами та виконує обов’язки, встановлені законами своєї держави. Велич держави визначається величчю її громадян.

Нова влада взяла курс на активне зближення з Європейським Союзом. Вірогідно, що вже у найближчі роки ми зможемо розраховувати на те, щоб стати рівноправною країною ЄС. Майбутнє залежатиме від того, яке враження ми справимо на наших сусідів, і тому кожен має спитати самого себе: «А що означає для мене особисто — бути громадянином європейської держави?»

Безумовно, кожен матиме свою відповідь на це непросте запитання. Непросте тому, що треба відповідати не лише на те, якою хотів би бачити свою країну, а й на те, що міг би їй дати, бо саме ми, народжені в незалежній Україні, є її майбутнім. Нам ще належить збудувати країну надій, з якою ми його пов’язуємо.

Я вже отримала паспорт, у якому написано «Громадянка України». Бути громадянином європейської держави — це велика відповідальність. Ми будемо представляти нашу Україну, і дивлячись на нас, судитимуть про всю  державу. Треба робити так, щоб наші нащадки могли б з гордістю сказати: «Ми —Українці».